Застосування електростимулюючих пристроїв
Вже понад тридцять років в нейрохірургічній практиці для лікування важких функціональних порушень успішно використовують методику електростимуляції. Електроди для її проведення встановлюють в різноманітних відділах нервової системи, таких як:
- периферичні нерви,
- спинний мозок,
- базальні ганглії та кора головного мозку.
Показами до встановлення
Показами до встановлення електростимуляторів є різні види нейрохірургічної патології:
- Хвороба Паркінсона,
- Хорея Гентінгтона,
- ДЦП,
- Діабетична нейропатія
- Порушення м’язового тонусу, спастична кривошия та інші гіперкінези,
- Больовий синдром хронічного перебігу різноманітної локалізації,
- Наслідки перенесених травм периферичних нервів та спинного мозку,
- Міжреберна невралгія.
Метою застосування електростимуляції є:
- усунення вираженого больового синдрому,
- усунення насильницьких рухів та спазму,
- відновлення функціональної провідності в пошкоджених нервових стовбурах.
На першому етапі (ще перед встановленням електростимулятора) виконується встановлення зовнішніх електродів для тестової стимуляції протягом 3-5 днів. При її достатній клінічної ефективності вирішується питання підшкірної імплантації електростимулятора на тривалих термінів.
Імплантований електростимулятор – це пристрій, що генерує електричні імпульси. Він містить процесор та покритий інертним силіконовим чохлом. Управління приладом здійснюється за допомогою спеціального пульта-програматора. Місця встановлення електродів та режим електростимуляції в кожному окремому випадку визначається індивідуально.
