Електростимулятори при больових синдромах
Хронічні больові синдроми (тривалістю понад 6 місяців) значно порушують якість життя пацієнта, приводячи до соціальної дезадаптації й подальшої інвалідизації людини.
Для лікування хронічних больових синдромів різної природи можна успішно застосовувати електростимуляцію різних відділів центральної та периферичної нервової системи. Електростимулятори імплантуються в різноманітні структури головного і спинного мозку, периферичні нерви й нервові сплетення.
Технічна сторона
З технічного погляду – електростимулятор являє собою пристрій для генерації потрібних імпульсів з програмованими параметрами, які за допомогою спеціальних електродів підводяться до цільової ділянки організму пацієнта, замикаючи таким чином «живий» лікувальний електричний ланцюг.
Сучасні радіоелектронні і біомедичні технології дозволяють не тільки мінімізувати ці пристрої, але і забезпечити безпечну нейрохірургічну імплантацію («вживлення») їх в організм пацієнта (як правило, під шкіру в м’які тканини) з наступним дистанційним управлінням режимами стимуляції, яке може здійснюватися самим пацієнтом з допомогою спеціального пульта. Запасу енергії в сучасних імплантованих пристроях нейромодуляції вистачає до декількох років безперервної роботи.
Переваги застосування
Крім успішної боротьби з болем, електростимуляція нервових структур здатна:
- нормалізувати патологічно змінений м’язовий тонус при спастичності (її прикладами можуть служити такі захворювання, як паркінсонізм або дитячий церебральний параліч),
- велика ефективність при гіперкінезах (грубих мимовільних рухах, які характерні для хореї, гемібалізму),
- тривала електронейростимуляція, точкою прикладання якої є корінці крижового сплетення, дозволяє нормалізувати порушені функції тазових органів (нейрогенний або гіперактивний сечовий міхур, нетримання калу) у пацієнтів нейрохірургічного, урологічного та проктологічного профілів.
Висновок
Таким чином, електронейростимуляція, бувши високотехнологічною, фізіологічною та малоінвазивною методикою, істотно покращує якість життя пацієнтів з вищевказаними захворюваннями, даючи їм реальну можливість для повернення до повноцінного активного життя, соціальної і трудової адаптації.