Наслідки нейрохірургічних захворювань і травм у Тернополі

Наслідки нейрохірургічних патологій можуть включати хронічний біль, рухові порушення або неврологічний дефіцит, що потребують довготривалого супроводу. Реабілітація та повторні реконструктивні операції дозволяють коригувати ці ускладнення, поступово повертаючи пацієнту здатність самостійно пересуватися, обслуговувати себе та вести повноцінне життя.

Наслідки нейрохірургічних захворювань і травм

Нейрохірургічне лікування

Після нейрохірургічного лікування травм і захворювань нервової системи найчастіше потрібне досить тривале і комплексне реабілітаційне лікування пацієнта, яке спрямоване на повернення людини до активного повноцінного життя і професійної діяльності, або ж на пристосування до стійкого порушення здоров’я (інвалідності) з максимально повною соціальною реадаптацією.

Види реабілітаційного лікування

  • Медикаментозне лікування
  • лікувальна фізкультура
  • різні види масажу
  • фізіотерапія

Хотілося б навести декілька прикладів найбільш часто виникаючих наслідків нейрохірургічних захворювань і травм.

«Синдром трепанованого черепа»

Розвивається у хворих з дефектами кісток черепа після операції, яка виконується, як правило, з приводу черепно-мозкової травми, судинної або онкологічної патології головного мозку. Цей синдром проявляється головним болем, яка часто пов’язана зі змінами погодних умов:

  • атмосферного тиску,
  • температури навколишнього середовища,
  • а також випинанням вмісту черепа під шкірою в області дефекту при кашлі, чханні, нахилі голови, фізичній напрузі.

Крім того, пацієнти скаржаться на боязнь пошкодження мозку через «кісткове вікно», а також косметичний дефект.

nasl dki n

З огляду на постравматиче порушення пізнавальних психічних функцій (енцефалопатії) виникають труднощі:

  • в зосередженні уваги,
  • виконанні інтелектуальних завдань,
  • порушення пам’яті,
  • сну,
  • зниження стійкості до емоційних навантажень і алкоголю.

Іноді можуть розвиватися судомні напади при наявності провокуючих чинників.

Краніопластика

Краніопластика – це метод хірургічного відновлення кісток черепа після травми або хірургічного втручання.

Операція дозволяє виконати:

  • корекцію косметичного дефекту,
  • усунути ризик травмування головного мозку через кістковий дефект,
  • попереджує утворення рубцевих спайок в цій області.

Для краніопластики використовуються найрізноманітніші матеріали (власна кістка пацієнта, металеві та акрилові імпланти, кістковий цемент і т. д.).

Хронічні субдуральні гематоми

Хронічна субдуральна гематома – це скупчення крові між твердою мозковою оболонкою і речовиною головного мозку, яке виникає в результаті черепно-мозкової травми.

Навіть незначна на перший погляд травма іноді призводить до пошкодження венозних судин головного мозку, особливо у літніх людей.

До хронічних відносяться субдуральні гематоми які виникають через 14 днів і більше після травми, коли навколо гематоми вже формується капсула зі сполучної тканини. Як правило, в більшості випадків хворий не знає про наявність у нього внутрішньочерепної гематоми і може «ходити» з нею кілька місяців і навіть років.

При декомпенсації стану розвиваються такі симптоми, як розпираючий головний біль, запаморочення, нудота і блювота, порушення уваги, рухів, психіки.

У більшості випадків в нашому відділенні здійснюється видалення хронічної субдуральної гематоми малоінвазивним способом — через 2 невеликих отвори в кістках черепа, з подальшим дренуванням порожнини гематоми протягом доби.

Посттравматичні й дегенеративні деформації хребта

При посттравматичних деформаціях хребта, а також при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях хребта (остеохондроз, спондилоартроз та спондильоз), часто виникають ускладнення у вигляді:

  • гриж міжхребцевих дисків,
  • сколіозу (викривлення) хребта,
  • стенозу (звуження) хребетного каналу,
  • спондилолістеза («зісковзування» хребців один з одного),
  • появи нестабільності хребетного стовпа.

Це веде до порушення нормальної анатомії хребетного каналу, через що страждають нервові структури, розташовані в ньому – спинний мозок і його корінці, що, своєю чергою, призводить до появи неврологічного дефіциту у вигляді порушень руху, чутливості, функцій тазових органів.

У даній ситуації для нейрохірурга є найбільш доцільним допомогти пацієнтові за допомогою комбінованого хірургічного втручання:

Залишити коментар